Contents
Типи передачі
Одноадресна розсилка (Unicast)
Одноадресна розсилка (Unicast) відноситься до одного пристрою, який надсилає повідомлення одному іншому пристрою в режимі зв’язку «один до одного».
Одноадресний пакет має IP-адресу призначення, яка є одноадресною адресою, яка переходить до одного одержувача. IP-адреса джерела може бути лише одноадресною адресою, тому що пакет може створюватися лише одним джерелом. Це не залежить від того, чи є IP-адреса призначення одноадресною, широкомовною або груповою.
Широкомовна розсилка (Broadcast)
Широкомовна розсилка (Broadcast) пов’язана з пристроєм, який надсилає повідомлення на всі пристрої у мережі в режимі зв’язку «один до всіх».
Пакет широкомовної розсилки повинен оброблятися усіма пристроями в одному широкомовному домені. Широкомовний домен ідентифікує всі вузли в одному сегменті мережі. Широкомовна розсилка може бути двох типів:
- Пряма (directed) — відправляється усім вузлам у конкретній мережі. Наприклад, вузол у мережі 172.16.4.0/24 відправляє пакет на 172.16.4.255.
- Обмежена (limited) — відправляється на адресу 255.255.255.255.
За замовчуванням маршрутизатори не пересилають широкомовні повідомлення (пакети).
Групова розсилка (Multicast)
Групова розсилка (Multicast) зменшує трафік, дозволяючи вузлу надсилати один пакет обраній групі вузлів, які підписані на групову розсилку.
Пакет групової розсилки — це пакет з IP-адресою призначення, яка належить до адреси групової розсилки. В IPv4 зарезервовано адреси від 224.0.0.0 до 239.255.255.255 як діапазон адрес групової розсилки. Вузли, які отримують пакети, що належать до групової розсилки, називаються клієнтами групової розсилки (multicast clients).
Типи адрес IPv4
Публічні та приватні адреси
Публічні адреси IPv4 — це адреси, які глобально маршрутизуються між маршрутизаторами постачальника послуг Інтернету (ISP). Одначе, не всі доступні IPv4-адреси можна використовувати в Інтернеті. Є блоки адрес, які називаються приватними адресами. Такі адреси більшість організацій використовують для призначення IPv4-адрес внутрішнім вузлам.
У середині 1990-х років із впровадженням WWW через виснаження адресного простору IPv4 були введені приватні IPv4-адреси. Приватні IPv4-адреси не є унікальними і можуть використовуватися у будь-якій внутрішній мережі.
| Адреса мережі та префікс | Діапазон приватних адрес RFC 1918 |
|---|---|
| 10.0.0.0/8 | 10.0.0.0 – 10.255.255.255 |
| 172.16.0.0/12 | 172.16.0.0 – 172.31.255.255 |
| 192.168.0.0/16 | 192.168.0.0 – 192.168.255.255 |
Спеціальні адреси
Деякі адреси (наприклад, мережна і широкомовна) не можуть бути призначені вузлам. Також є спеціальні адреси, які можна призначати вузлам, але з обмеженнями на те, як ці вузли можуть взаємодіяти в мережі.
- Адреси зворотного зв’язку (127.0.0.0/8) — частіше ідентифікуються як 127.0.0.1. Спеціальні адреси, які використовуються вузлом для спрямування трафіку до себе.
- Локальні адреси каналу (Link-local) (169.254.0.0/16) — більш відомі як автоматична приватна IP-адресація (APIPA). Використовуються Windows-клієнтом для самостійного налаштування у випадку, якщо клієнт не може отримати IP-адресу іншими методами.
Застаріла класова адресація
- Клас A (від 0.0.0.0/8 до 127.0.0.0/8) — розроблений для підтримки надзвичайно великих мереж з більш ніж 16 мільйонами адрес вузлів. Використовував фіксований префікс /8 із першим октетом для позначення адреси мережі, а інші три октети — в якості адрес вузлів.
- Клас B (128.0.0.0/16 – 191.255.0.0/16) — розроблений для підтримки середніх і великих мереж, що містять приблизно 65 000 вузлів. Використовував фіксований префікс /16 із двома старшими октетами для позначення адреси мережі.
- Клас C (192.0.0.0/24 – 223.255.255.0/24) — розроблений для підтримки невеликих мереж з максимальною кількістю вузлів — 254. Використовував фіксований префікс /24 із трьома першими октетами для позначення адреси мережі.
Note
Також є блок групової розсилки (multicast) класу D (від 224.0.0.0 до 239.0.0.0) і блок експериментальних адрес класу E (від 240.0.0.0 до 255.0.0.0).